Спостереження

Чому фанати Agile так люблять японські терміни?

Відповідь проста - багато практик прийшли в Agile саме з Японії. А точніше це ті методи, за допомогою яких Японія відновлювала свої виробництва після війни.

Чому саме ці практики?
Бо це супер ефективно.

Складність у тому, що багато з цих практик зачіпають основи того, як ми мислимо. Це як мінімум дискомфортно, як максимум - страшно.

Курс Маленькі кроки і сама практика маленьких кроків створені саме для того, щоб дискомфорт був як найменшим. Щоб, практикуючись на дрібницях, засвоїти метанавички, які покращують все, що ви робите. Велике і мале.

Я знаю багато людей, що методично повторюють практики, але не цінності. Але без цінностей що з Agile, що без Agile ви отримаєте однакові результати.

Якщо ми налаштовані покращити якийсь процес, то є сенс поглянути на базу, а вже потім на практики. І найперше, що нам потрібно, це навичка спостереження. За собою. Там де наша увага, там і результати. В цьому цінність спостереження.

На жаль, найчастіше спостереження або іде в купі з критичною оцінкою і самозвинуваченнями, або просто відсутнє. Чи пробували ви прослідкувати, як ви витрачаєте кошти. Або як сприймаєте критику? Чи були вам приємні такі спостереження? Чи були ваші висновки нейтральні та вільні від емоцій?

Важливий акцент нашого курсу Маленькі кроки саме на тому, як люди рефлексують щодо своїх планів на день.

В цілому, система дуже проста.
Поставити собі невеличку ціль на день, а ввечері зробити висновки: виконана ціль чи ні.

Я часто пишу, що важливо хвалити себе і за виконання, і за невиконання поставленої задачі. Незалежно від результату, цінність вправи в тому, що ви спостерігаєте за своїм способом ставити цілі та міняти їх впродовж дня.

Таке спостереження робить ваш шлях на курсі унікальним. Вправи однакові для всіх, а виконує їх кожен по-своєму. Навіть більше. Кожен раз, проходячи курс з тими сами текстами та вправами, ви проходите його по-різному, додаючи нові грані до розуміння себе.

(Звісно, якщо використовуєте підхід "я спостерігаю за своїми діями", замість "я шпигую за собою і суворо себе караю за невиконання плану" :)  )

При правильному підході ті самі вправи кожного разу стають глибшими, а інформація буде точніша. Якщо ж разом зі спостереженням буде іти негативна оцінка, то ви сильно вплинете на свою мотивацію і можливість діяти. Негативно вплинете!

Уявіть собі, що крім мапи та інструкцій, ваш навігатор в машині буде видавати вам ще пачку негативних емоцій. "Ви пропустили поворот, ідіот ви такий...хоча іншого я від вас і не чекав. Тепер їдьте вперед і спробуйте хоч в цей раз не пропустити поворот ліворуч на перехресті".

Спостерігати за собою без оцінювання - це спосіб вивільнити купу сил від внутрішнього самопокарання. А головне - це надійний фундамент для того, щоб подальші наші дії були ефективними.

Якщо вам легко дається ця навичка, то в наступному пості я розкажу і про інші цінності на прикладі справ, що ми використовуємо на курсі Маленькі кроки.

_____________

* Image by storyset on Freepik